Ухвалення Верховною Радою нового закону про зайнятість населення – важливий крок для побудови в державі сучасного ринку праці, адже він стимулює роботодавців до створення нових робочих місць.
Працівники перед прийомом на роботу мають знати, що реалізують своє право на працю через укладання трудового договору про роботу на підприємстві, установі, організації або у фізичної особи. Трудовий договір є основною, базовою формою трудових правовідносин.
Кодексом законів про працю України дано визначення трудового договору: трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з виконанням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації чи фізична особа зобов’язуються виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, потрібні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором й угодою сторін. Додержання письмової форми трудового договору є обов'язковим.
Законодавством про працю передбачені види трудового договору:
- безстроковий, що укладається на невизначений термін;
- на визначений термін, встановлений за погодженням сторін;
- такий, що укладається на час виконання певної роботи.
Для укладання трудового договору громадянин зобов’язаний надати паспорт або інший документ , що посвідчує особу, трудову книжку, а в випадках, передбачених законодавством, документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
Подання трудової книжки є обов’язковим і тоді, коли наймачем є фізична особа.
Особи, які вперше шукають роботу і не мають трудової книжки, повинні пред’явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку.
При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження та документи, подання яких не передбачено законодавством.
Слід зазначити, що до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний: пояснити працівникові його права і обов'язки та істотні умови праці, ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором, визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами, проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Законодавство про працю передбачає укладання трудових договорів про тимчасову та сезону роботу.
Трудові договори про тимчасову роботу укладаються з працівниками, прийнятими на роботу на строк до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їхнє місце роботи (посада),- до чотирьох місяців. У наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу зазначається, що такий працівник приймається на тимчасову роботу, або зазначається строк його роботи.
Для укладання трудових договорів про сезону роботу слід знати, що сезонними вважаються роботи, які через природні і кліматичні умови виконуються не весь рік, а протягом певного періоду, але не більш як шість місяців.
Особливою формою трудового договору є контракт, сфера застосування якого визначається законами України.
Прийняття на роботу працівника через укладання з ним контракту власником або уповноваженим ним органом, фізичною особою може здійснюватись у випадках, прямо передбачених законами.
Сьогодні контракт може бути укладений, наприклад, з педагогічними та науково-педагогічними працівниками .
В контракті передбачаються:
- обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості строків її виконання;
- строк чинності контракту;
- права, обов’язки та взаємна відповідальність сторін;
- умови оплати й організації праці;
- підстави припинення та розірвання контракту;
- соціально-побутові та інші умови, потрібні для виконання взятих на себе сторонами зобов’язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства, установи, організації чи іншого роботодавця.
Міське управління праці та соціального захисту населення