Останнім часом все частіше громадяни України звертаються до органів місцевого самоврядування, а саме до органів праці та соціального захисту населення зі скаргами про порушення вимог чинного законодавства України з питань оплати праці.
Керівник кожного підприємства, незалежно від форми власності, повинен дотримуватися цих вимог у відношенні до кожного найманого ним працівника.
Стаття 43 Конституції України від 28 червня 1996 року гарантує кожному громадянину України право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці, а також є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності та господарювання.
На виконання соціальних ініціатив Президента України, держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України один раз на рік у законі про Державний бюджет України та може переглядатися при внесені змін до закону про Державний бюджет України залежно від зростання індексу цін на споживчі товари і тарифів на послуги за угодою сторін колективних переговорів.
Так, Верховною Радою України 22 грудня 2011 року було прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» № 4282-VI, відповідно до якого встановлена мінімальна заробітна плата на 2012 рік у розмірі:
з 1 січня 2012 року – 1073 грн.
з 1 квітня 2012 року – 1094 грн.
з 1 липня 2012 року – 1102 грн.
з 1 жовтня 2012 року – 1118 грн.
з 1 грудня 2012 року – 1134 грн.
Законодавством України забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального та майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, роду та характеру занять, місця проживання.
Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі виконуються підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці.
Згідно зі ст. 115 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995р. № 108/95-ВР, заробітна плата працівникам повинна виплачуватися регулярно в робочі дні в строки, встановлені в колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.
У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
У разі затримки виплати заробітної плати на один і більше календарних місяців повинна нараховуватися компенсація втрати частини доходів згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000р. № 2050-III.
Згідно з п. 9 ст.134 КЗпП України керівник підприємства несе відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати.
За порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності відповідно до законодавства.
Важливо зазначити, що притягнути керівника підприємства до відповідальності за порушення вимог законодавства про оплату праці найманий ним працівник може лише тоді, коли його офіційно прийнято на роботу (зроблено запис у трудову книжку).
Міське управління праці та соціального захисту населення