Как бороться с амброзией? Откуда она появилась в Луганске?
Л.А.Мокроусова
У газеті «Жизнь Луганска» відповідають спеціалісти Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області, Луганської обласної організації Українського товариства охорони природи, Луганського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді.
На початку ХХ ст. (1914-1918рр.), недалеко від станції Кудашівка (нині Криничанський район Дніпропетровської області) німецький колоніст агроном Крикер висіяв насіння американської лікарської рослини – амброзії полинолистої.
На той час її використовували в народній медицині як тонізуючий, протигарячковий та протиспазматичний засіб. Але на те, що у себе на батьківщині, в Північній та Середній Америці, амброзія полинолиста є злісним бур’яном, Крикер не звернув уваги. На той час амброзія проникла майже на всі континенти.
Вона відома в Європі, в 1873 р. її насіння випадково потрапило в Німеччину разом з насінням конюшини, закупленим в Америці. І скрізь амброзія поводила себе войовничо, пригнічувала місцеві види, швидко освоювала нові площі, засмічувала сільськогосподарські культури.
Припускають, що з погано очищеним насінням суданки або конюшини насіння амброзії в 1918 р. потрапило в Ставропольський край. Звідси амброзія поступово почала розповсюджуватись у різних напрямках і незабаром дісталася України. Час від часу окремі рослини з’являлися на залізничних насипах біля розвантажувальних платформ, поблизу елеваторів, край полів. Так з’явилися на Україні перші переселенці з далекої Америки. Амброзія чудово почувала себе у новій місцевості і добре поширювалась самосівом.
Непоказні рослини, схожі на полин і коноплю, не привертали до себе уваги і помалу збільшували свої колонії.
Найбільший розпал поширення амброзії відбувався під час Великої Вітчизняної війни, а тоді, зрозуміло, було не до бур’янів. Територією України пересувалася велика кількість воєнної техніки, людей і тварин, і амброзія широко розселилася на місцях з порушеним рослинним покровом, яких на той час було чимало. Утворивши безліч нових осередків у різних місцях, амброзія надійно закріпилася в Луганській області. Поширення її тепер набуло загрозливих розмірів.
Виявилась вона небезпечною і для здоров’я людей, тому що під час цвітіння спричиняє у декого алергічне захворювання: дерматит алергійного походження, опіки шкіри, бронхіальну астму. Усе це є реальна загроза життю людини. Тварини також хворіли від неї на тяжку хворобу “сінну лихоманку”.
Пізніше боротьбі з амброзією було приділено належну увагу, але час уже був втрачений і винищити завойовницю людині тепер було не під силу. Посуха її не лякає, оскільки коріння сягає глибини 4 м, а насіння зберігає здатність до проростання близько 5 років. До грунтів амброзія невибаглива і може рости на будь-якому субстраті. Можливих конкурентів вона також не боїться – суцільні зарості її пригнічують і заглушують усі оточуючі рослини. Якщо лише одна насінина уціліє, вона забезпечить існування колонії. Тварини обминають чужинку, бо в неї гірке листя і шорстке стебло. Цей вид є карантинним на території України та сусідніх держав.
Шановні земляки!
Луганська область є зоною найбільшого поширення амброзії в Україні.
Запрошуємо вас взяти участь в боротьбі з карантинною рослиною – амброзією полинолистою. Найбільш ефективним способом ліквідації амброзії є механічне збирання (виривання) і знищення спалюванням. Через високу алергійну реакцію до збирання можуть залучатися тільки ті люди, що не мають алергійної реакції на пилок.
Допоможіть собі бути здоровим!
Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області
Луганська обласна організація Українського товариства охорони природи
Луганський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді
Для надання консультацій звертатися за телефонами: 93-55-26; 93-57-63; 65-97-39