Центр надання адміністративних послуг
у м. Луганську
Питання та відповіді
Щодо необхідності одержання документів дозвільного характеру на використання електромобілів
Вимоги до будови, виготовлення, установлення, монтажу, безпечної експлуатації, ремонту та реконструкції атракціонної техніки визначаються Правилами будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки (далі – Правила), затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 1.03.2006 № 110 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7.04.2006 за № 405/12279).
Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2 Правил атракціон – це пристрій або комбінація пристроїв, які пересувають або спрямовують відвідувача (відвідувачів) заданою траєкторією або в певній зоні з метою розваги, або інші пристрої, використовувані в місцях дозвілля населення для розваги й активного відпочинку.
Атракціон механізований – атракціон, у якому відвідувачі пересуваються завдяки різним видам енергії, за винятком енергії людини (людей) і (або) сили тяжіння (підпункт 2.1.5 пункту 2 Правил).
Таким чином, дитячі електромобілі відносяться до механізованих атракціонів.
Згідно з пунктом 22 додатку 2 до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 15.10.2003 № 1631, атракціони стаціонарні та пересувні є об’єктами підвищеної небезпеки.
Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозвіл на початок роботи та види робіт підприємства, діяльність якого пов'язана з виконанням робіт та експлуатацією об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Враховуючи наведене, Держкомпідприємництво України вважає, що відповідно до чинного законодавства одержання дозволу на початок роботи та види робіт підприємства, діяльність якого пов'язана з виконанням робіт та експлуатацією об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, зокрема, щодо експлуатації атракціонів, є необхідним.
За детальною інформацією стосовно порушеного питання пропонуємо звернутись до Держгірпромнагляду, який відповідно до Положення про затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. № 1640 є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.
Щодо переоформлення документів дозвільного характеру
Відповідно до частини третьої статті 41 Закону у разі виникнення підстав для переоформлення документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня настання таких підстав подати дозвільному органу або державному адміністратору заяву про переоформлення документа дозвільного характеру разом з документом дозвільного характеру, що підлягає переоформленню, і відповідний документ, що підтверджує зазначені зміни (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Дозвільний орган протягом двох робочих днів з дня одержання заяви про переоформлення документа дозвільного характеру та документів, що додаються до неї, зобов'язаний видати переоформлений на новому бланку документ дозвільного характеру з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом.
Не переоформлений в установлений строк документ дозвільного характеру є недійсним.
У разі, якщо суб'єкт господарювання звернувся за переоформленням документів дозвільного характеру пізніше встановленого Законом строку, державний адміністратор також приймає та передає регіональним, місцевим дозвільним органам заяву та пакет документів у встановленому Законом порядку.
Слід зазначити, що перевірка наявності у суб’єктів господарювання відповідних документів дозвільного характеру та строків їх дії не належить до повноважень державного адміністратора. За роз’ясненням Держпідприємництва
Щодо одержання документів дозвільного характеру суб’єктами господарювання, які знаходяться в стадії припинення підприємницької діяльності
Частиною першою статті 51 Господарського кодексу України передбачено, що підприємницька діяльність припиняється: з власної ініціативи підприємця; у разі закінчення строку дії ліцензії; у разі припинення існування підприємця; на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі: прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності; смерті фізичної особи - підприємця; постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою; постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності; постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Так, підприємницька діяльність вважається припиненою з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців запису про її припинення, а тому з такого моменту суб’єкти господарювання втрачають підприємницьку правосуб'єктність, а отже и право провадити будь-яку господарську діяльність.
Частиною п'ятою статті 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» передбачено підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру, серед яких відсутня така підстава як перебування суб’єкта господарювання в стадії припинення підприємницької діяльності.
Враховуючи вищенаведене, суб’єкти господарювання можуть звернутися за одержанням документів дозвільного характеру та подавати декларації для реєстрації до моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців запису про їх припинення.
Разом з тим, слід зазначити, що згідно з частиною сьомою статті 4 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» підставами для анулювання документа дозвільного характеру є: звернення суб'єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру; припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація), якщо інше не визначено законом; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; встановлення факту надання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації.
За роз’ясненням Держпідприємництва
Щодо проведення державної реєстрації суб’єкта господарювання на підставі модельного статуту
Верховною Радою України 21.04.2011 за № 3262 прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження принципу державної реєстрації юридичних осіб на підставі модельного статуту" (далі - Закон).
На виконання вищезазначеного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1182 "Про затвердження модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю" (далі - Постанова) затверджено модельний статут товариства з обмеженою відповідальністю.
Укрдержреєстром вимоги Закону реалізовані шляхом внесення відповідних відомостей у реєстраційні картки, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 14.10.2011 № 3178/5 "Про затвердження форм реєстраційних карток", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.10.2011 № 1207/1994.
На реєстраційних картках юридичної особи передбачена можливість зазначення відомостей про те, що юридична особа діє на підставі модельного статуту, затвердженого Постановою.
Звертаємо увагу!!!
Здійснювати діяльність на підставі модельного статуту можуть на даний час тільки товариства з обмеженою відповідальністю.
Проекти модельних статутів інших організаційно-правих форм суб'єктів господарювання розробляються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.
Щодо включення відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до ЄДР
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі – Закон про реєстрацію), який набрав чинності 1 липня 2004 року.
Із введенням в дію Закону про реєстрацію було створено та розпочато формування Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі – ЄДР).
Статтею 1 Закону про реєстрацію встановлено, що ЄДР – це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до частини першої статті 17 зазначеного вище Закону відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Згідно із частиною другою Прикінцевих положень Закону про реєстрацію (в редакції Закону від 15.05.2003) державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов’язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка.
Під час заміни свідоцтва про державну реєстрацію відомості про таких осіб включалися до ЄДР.
Верховною Радою України 1 липня 2010 року за № 2390 прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб’єктів господарювання» (далі – Закон № 2390).
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2390 цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, тобто 3 березня 2011 року.
Усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, зобов’язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2390 передбачено, що процес включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, тобто 3 березня 2012 року.
Звертаємо увагу, що процес включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, тривав сім з половиною років.
Відповідно до вимог Закону № 2390 засобами програмного забезпечення ведення ЄДР в автоматичному режимі відключено функцію для реалізації можливості включення відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Згідно із Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2390 після закінчення передбаченого для включення відомостей до ЄДР строку, уповноважені органи у місячний строк проводять звірення відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, відомості про яких до встановленого строку не включені до ЄДР.
За результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, будуть включені до ЄДР з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, вважаються недійсними.
Ураховуючи зазначене вище, відомості про таких осіб будуть включені до ЄДР не раніше ніж через 3-4 місяці.
За роз’ясненнями Державної реєстраційної служби України
Архив Новин
У вигляді календара У вигляді спискаУ вигляді календара
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Вс |
|---|---|---|---|---|---|---|
У вигляді списка
Органи влади
Центр надання адміністративних послуг у м. Луганську
2011-2013 рік
